Податкова амністія: кому, як і скільки
Верховна Рада ухвалила у другому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету № 5153 від 25.02.2021р. (далі – законопроект)
Законопроектом пропонується провести кампанію із добровільного одноразового (спеціального) декларування активів фізичних осіб з наданням державних гарантій у частині звільнення декларантів від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з доходів, що стали джерелом походження таких активів, за умови сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Хто має декларувати
Законопроектом передбачено, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи:
- фізичні особи – резиденти;
- самозайняті особи;
- фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи були платниками податків (далі -декларант).
Кому заборонено декларувати
Декларантами не можуть бути фізичні особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є:
- малолітніми/неповнолітніми
- або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави,
- або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
- особи, які за будь-який рік, починаючи з 01.01.2005р., подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Активи, що підлягають декларуванню
Законопроєкти встановлюють об’єкти декларування: активи фізичної особи, розміщені на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01.01.2021 р.
Зокрема, але не виключно, такими активами можуть бути:
- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги;
- нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості);
- рухоме майно: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми та інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
- частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
- цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
- права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи.
Активи, які не можуть бути об’єктами декларування
Об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:
- активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
- ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
- ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- порушеннями у сфері валютного законодавства;
- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п.12 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р.;
- активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.212, 212-1, 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), ст.367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України №2341-III від 05.04.2001р. (далі – Кримінальний кодекс).;
- кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
- активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою – агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Порядок декларування
Декларування передбачено в рамках добровільної подачі до органу ДПС одноразової (спеціальної) добровільної декларації, в т.ч. в електронній формі, в порядку та за формою, що буде затверджена Міністерством Фінансів України.
Строки декларування та податкові періоди
Для декларування в рамках податкової амністії законопроєктами встановлено строк з 01.09.2021р. по 01.09.2022р.
Декларуванню підлягають активи, які були отримані протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01.01.2021р.
Активи, які не потребують декларування
Не потребують декларування та вважається, що податки повною мірою були сплачені фізичними особами з наступних активів:
- активи, вартістю до 400 000 грн. (окрім нерухомості, транспортних засобів та земельних ділянок)
- нерухомість чи майнові права на неї (квартира площею до 120 кв.м.; житловий будинок площею до 240 кв.м. чи незавершене будівництво, за умови права власності на земельну ділянку на момент закінчення строку декларування);
- нежитлова нерухомість (в тому числі незавершена) некомерційного призначення до 60 кв. м.;
- земельні ділянки у межах нормативів безоплатної приватизації;
- один транспортний засіб, що є в реєстрі транспортних засобів (за деякими виключеннями).
Ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок (Таблиця 1)
Таблиця 1
Ставка збору | Об’єкт декларування |
5 %
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов’язання 3-ма рівними частинами щорічно. |
– транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; – інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
|
9%
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 % із сплатою податкового зобов’язання 3-ма рівними частинами щорічно. |
– нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості); – рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми та інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо); – частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності; – цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом; – права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи; – інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу. |
2,5%
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов’язання 3-ма рівними частинами щорічно |
номінальна вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021р. по 31.08.2022р. до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. |
Строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу 3 рівними частинами, сплата збору здійснюється у терміни:
- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
- другого платежу – до 01.11.2023р.;
- третього платежу – до 01.11. 2024р.
Державні гарантії та звільнення від відповідальності декларанта
Сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, звільняє такого декларанта:
- від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства;
- від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 01.01.2021р.
У разі сплати декларантом, який обрав ставку податку із розстроченням сплати 3 рівними частинами, першої частини податкового зобов’язання, такий платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства.
До декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановленому строки та розмірі, не можуть, зокрема:
- застосовуватись заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01.01.2021р. (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації);
- розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єктів декларування до 01.01.2021р.
Активи, на які не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.
У разі несплати (несвоєчасної сплати) декларантом, який обрав ставку податку із розстроченням сплати 3 рівними частинами, другої чи третьої частини податкового зобов’язання декларант притягується до відповідальності та вважається таким, що має обов’язок нарахування та сплати податків і зборів щодо зазначених доходів на загальних підставах, а розмір сплаченої частини податкового зобов’язання вважається помилково сплаченим.
Державні гарантії та звільнення від відповідальності, не поширюються, зокрема, на :
- активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем), ст.366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), ст.367 (якщо злочин пов’язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу;
- активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кримінального кодексу, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому гл.12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України №1618-IV від 18.03.2004р.;
- валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення органами ДПС порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.