Overseas travel of company employees as volunteers: what are the tax risks?
Не дивлячись на війну, яка триває в нашій країні майже рік, та усі супутні складнощі, бізнес продовжує тримати економічний фронт.
Деякі підприємства намагаються хоча б втриматись «на плаву», деякі – повернутися до довоєнних обсягів продаж та рівня доходу.
Як би там не було, бізнес неминуче потребує активності: керівники мають проводити ділові зустрічі, домовлятись та підписувати вигідні контракти, працівники мають проходити профільні навчання та підвищувати свій рівень кваліфікації, представники підприємств мають брати участь у виставках, конференціях, водії та експедитори – доставляти вантаж, тощо.
Багато із таких подій та заходів відбуваються за кордоном, куди працівників підприємства необхідно направляти у відрядження.
Із уведенням воєнного стану в Україні, така можливість суттєво обмежена для працівників-чоловіків призовного віку (18-60рр.).
У статті ми розглянемо податкові ризики відрядження за межі України, у випадку, якщо поїздка оформлена, як волонтерська.
Відповідно до абз.2 пп. «а» пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ), не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме:
- на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті),
- оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень,
- оплату телефонних розмов,
- оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз),
- обов’язкове страхування,
- інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Відповідно до п.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р. (далі – Інструкція №59), службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Отже, відрядженням як по Україні, так і за кордон є поїздка працівника для виконання завдань, що відповідають його трудовим функціям.
В той же час, під час дії воєнного стану, виїзд за кордон для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років суттєво обмежено.
Порядок перетину кордону чоловіками у воєнний час врегульовано такими нормативно-правовими актами:
- Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995р.,
- Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» №3857-XII від 21.01.1994р.,
- Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993р.
Зокрема, заборона на перетин державного кордону не поширюється на військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України та медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги.
Також можуть виїхати чоловіки непризовного віку (до 18 та після 60 років), чоловіки, у яких троє і більше дітей до 18 років, чоловіки з інвалідністю та деякі інші категорії чоловіків.
В той же час, відсутні підстави для перетину кордону чоловіками від 18 до 60 років у зв’язку із виконанням їх трудових обов’язків та/або службових (робочих) завдань.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 № 3236-VI, волонтерська діяльність – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерська допомога – роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності.
Стаття 5 вищенаведеного Закону, передбачає, що залучати волонтерів до своєї діяльності можуть організації та установи, які є неприбутковими та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
У разі, якщо підприємство не є неприбутковою організацією і волонтерська діяльність не є його основним або допоміжним видом діяльності, то виїзд чоловіків за кордон на волонтерських засадах не пов’язаний із виконанням трудових обов’язків такого працівника, та відповідно, не може розглядатись як службове відрядження.
Крім того, звертаємо увагу, що волонтерство у робочий час чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Таким чином, у випадку, якщо підприємство компенсуватиме витрати, понесені працівником під час такої поїздки за кордон, зазначена компенсація підлягатиме оподаткуванню як додаткове благо, надане працівнику. Це стосуватиметься як суми добових, так і вартості поїздки чи проживання закордоном. З таких додаткових благ потрібно утримувати ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою1,5%.
Крім того, не виключаємо, що такі індивідуальні виплати ДПС розцінюватиме як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що включаються до складу заробітної плати (див. пп.2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, що затверджена Наказом Державного комітету зі статистики №5 від 13.01.2004р.). Відповідно, контролюючий орган вимагатиме нарахування ЄСВ на такі виплати.
Водночас, для підприємства компенсація понесених працівником витрат включатиметься до складу витрат без обмежень.