Обеспечение работников защитными масками, респираторами и антисептиками: что не так с позицией ГНС
Питання податкових наслідків забезпечення працівників захисними масками та антисептиками гостро постало перед підприємствами з початку запровадження карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19.
На сьогодні ДПС вже висловила свою позицію в індивідуальних консультаціях на цю тему. Наприклад, в ІПК ГУ ДПС у Вінницькій обл. №1733/ІПК/02-32-33-02 від 29.04.2020р., податківці зазначають, що вартість мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець тимчасово забезпечує платника податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника згідно з пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі — ПКУ).
Проте, податківці наголошують, що «у разі недотримання вимог пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 ПКУ зазначений дохід оподатковується на загальних підставах» як додаткове благо.
Розглянемо, що ж за умови встановлює пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці» №2694-XII від 14.10.1992р., спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Звернемо увагу, що ст.8 Закону України «Про охорону праці» передбачено обов’язкове забезпечення засобами індивідуального захисту на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами.
Забезпечення засобами індивідуального захисту та дезінфікуючими засобами на час роботи в період карантину Закон України «Про охорону праці» не передбачає. Водночас, дозволяє роботодавцю згідно з колективним договором додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Нагадаємо, що Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості затверджено наказом Держгірпромнагляду №62 від 16.04.2009р.
Отже працівник може бути забезпечений засобами індивідуального захисту понад встановлені законодавством норми, однак, податкові наслідки такого забезпечення вже давно відомі — контролюючий орган наполягає на оподаткування додаткового блага.
Тобто, якщо вдаватися в аналіз норм законодавства комплексно, забезпечення працівників масками та дезінфекторами не є вимогою законодавства з охорони праці, а отже, згідно з позицією ДПС, не підпадає під звільнення, передбачене пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 ПКУ. Тоді, за логікою контролюючого органу, все потрібно оподаткувати як додаткове благо?
І тут не все так однозначно.
Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 додаткові блага — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
На сьогодні, постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020р. дозволено проводити господарську діяльність для окремих суб’єктів господарювання лише за умови забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
Тобто, забезпечення працівника масками (респіраторами) та дезінфекторами пов’язано з виконанням ним трудових обов’язків. А отже, не може бути ніякого додаткового блага.
Отже, на сьогодні склалася правова невизначеність щодо оподаткування забезпечення працівників масками та дезінфекторами на час виконання трудових обов’язків в умовах карантину. І державні органи не поспішають її належним чином врегулювати.
А допоки існує така ситуація, у підприємств є два виходи:
- Отримувати індивідуальні консультації, де буде чітко вказано, що забезпечення працівників масками та дезінфекторами підпадає під дію пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 ПКУ без будь-яких «але»;
- Уникати будь-якої персоналізації при забезпеченні працівників масками та дезінфекторами.